кібела —
-и, ж. "Мати богів" у Фригії (Мала Азія), уособлення щорічного відродження природи і родючості.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кібела —
кібе́ла (грец. Κυβέλη) «мати богів» у Фрігії (Мала Азія), уособлення щорічного відродження природи і родючості. Культ К. був поширений у всьому античному світі.
Словник іншомовних слів Мельничука
Кібела —
Фриґійська богиня плодючості, врожаю, весни та гірської природи; у Малій Азії їй поклонялись у вигляді чорного каменю; ототожнювана з грец. Артемідою, Реєю та Деметрою.
Універсальний словник-енциклопедія