Значення в інших словниках
-
малолітній —
малолі́тній прикметник
Орфографічний словник української мови
-
малолітній —
Неповнолітній, недолітній, недорослий, жм. малий; (розум) дитячий.
Словник синонімів Караванського
-
малолітній —
[малоул’іт(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
малолітній —
-я, -є. Який має мало років (про дітей, підлітків); неповнолітній. || Власт. дитині; дитячий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
малолітній —
МАЛОЛІ́ТНІЙ, я, є. Який має мало років (про дітей, підлітків); неповнолітній. – Ти й не підеш [до війська], бо ще малолітній, тільки ще сімнадцять літ, ще й пушок по лицю! (Ганна Барвінок); [Тарталюк (верещить):] Та як ви смієте! Яка розпуста!...
Словник української мови у 20 томах
-
малолітній —
МАЛОЛІ́ТНІЙ прикм. (який має мало років — про дітей, підлітків), МАЛИ́Й, НЕДОЛІ́ТНІЙ розм.; НЕПОВНОЛІ́ТНІЙ, НЕДОРО́СЛИЙ (перев. про людину, яка не досягла повноліття). Іду до прийому, да чогось і ноги трусяться, підкошуються, і себе жаль, і матері жаль...
Словник синонімів української мови
-
малолітній —
Малолі́тній, -ня, -нє
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
малолітній —
МАЛОЛІ́ТНІЙ, я, є. Який має мало років (про дітей, підлітків); неповнолітній. — Ти й не підеш [до війська], бо ще малолітній, тільки ще сімнадцять літ, ще й пушок по лицю! (Барв., Опов.., 1902, 402); [Тарталюк (верещить):] Та як ви смієте! Яка розпуста!...
Словник української мови в 11 томах