малолітній

малолі́тній

[мало^ул’іт(')н'ій]

м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'е^и; мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. малолітній — малолі́тній прикметник  Орфографічний словник української мови
2. малолітній — Неповнолітній, недолітній, недорослий, жм. малий; (розум) дитячий.  Словник синонімів Караванського
3. малолітній — -я, -є. Який має мало років (про дітей, підлітків); неповнолітній. || Власт. дитині; дитячий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. малолітній — Замолодий, недошлий  Словник чужослів Павло Штепа
5. малолітній — МАЛОЛІ́ТНІЙ, я, є. Який має мало років (про дітей, підлітків); неповнолітній. – Ти й не підеш [до війська], бо ще малолітній, тільки ще сімнадцять літ, ще й пушок по лицю! (Ганна Барвінок); [Тарталюк (верещить):] Та як ви смієте! Яка розпуста!...  Словник української мови у 20 томах
6. малолітній — МАЛОЛІ́ТНІЙ прикм. (який має мало років — про дітей, підлітків), МАЛИ́Й, НЕДОЛІ́ТНІЙ розм.; НЕПОВНОЛІ́ТНІЙ, НЕДОРО́СЛИЙ (перев. про людину, яка не досягла повноліття). Іду до прийому, да чогось і ноги трусяться, підкошуються, і себе жаль, і матері жаль...  Словник синонімів української мови
7. малолітній — Малолі́тній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. малолітній — МАЛОЛІ́ТНІЙ, я, є. Який має мало років (про дітей, підлітків); неповнолітній. — Ти й не підеш [до війська], бо ще малолітній, тільки ще сімнадцять літ, ще й пушок по лицю! (Барв., Опов.., 1902, 402); [Тарталюк (верещить):] Та як ви смієте! Яка розпуста!...  Словник української мови в 11 томах