мародер —
мароде́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
мародер —
див. ГРАБІЖНИК.
Словник синонімів Караванського
мародер —
-а, ч. Вояк, що грабує вбитих і поранених після бою або мирне населення під час війни.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мародер —
МАРОДЕ́Р, а, ч. Вояк, що грабує вбитих та поранених після бою або мирне населення під час війни. Хай головком не стріляє мародерів, що прийшли по п'ятах переможців і грабують вагони. Їх усіх не перестріляєш (Ю.
Словник української мови у 20 томах
мародер —
мароде́р (франц. maraudeur, від maraude – грабіж) грабіжник, який краде на полі бою речі вбитих і поранених. Морально розкладений солдат, що грабує населення під час війни.
Словник іншомовних слів Мельничука
мародер —
МАРОДЕ́Р, а, ч. Вояк, що грабує вбитих та поранених після бою або мирне населення під час війни. Хай головком не стріляє мародерів, що прийшли по п’ятах переможців і грабують вагони. Їх усіх не перестріляєш (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах