Значення в інших словниках
-
міліціонер —
міліціоне́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
міліціонер —
як ім. міліцейський, жм. міліцай, г. міліціянт, зн. поліцай.
Словник синонімів Караванського
-
міліціонер —
[м'іл'іц'іонер] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
-
міліціонер —
-а, ч. Працівник міліції (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
міліціонер —
МІЛІЦІОНЕ́Р, а, ч. Рядовий або сержант міліції (у 1 знач.). У неділю опівдні приїхав у Троянівку міліціонер верхи (Григорій Тютюнник); Аж ось і місто почалось, Дзвінки трамвайні чуть, І міліціонер жезлом Показує нам путь (І. Муратов).
Словник української мови у 20 томах
-
міліціонер —
син. афен, балон, гад, гапон, мент, мільтон, мінтон, мусор, півень, синій, фараон, фіга, чорт. дільничий: батюшка.
Словник жарґонної лексики української мови
-
міліціонер —
Міліціоне́р, -ра, -рові, -не́ре! -не́ри, -рів, -рам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
міліціонер —
МІЛІЦІОНЕ́Р, а, ч. Працівник міліції (у 1 знач.), який стежить за громадським порядком. [Міліціонер:] Тут перед вами не Петро, а старший міліціонер товариш Редька (Корн.
Словник української мови в 11 томах