Значення в інших словниках
-
набалдашник —
набалда́шник іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
набалдашник —
-а, ч. Округла надставка або потовщення на верхньому кінці палиці. || Оправа або потовщення на кінці деяких предметів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
набалдашник —
НАБАЛДА́ШНИК, а, ч. Округла надставка або потовщення на верхньому кінці палиці. Гергардт Пешке зодягнутий у старосвітську чорну пару, з бутоньєркою в петельці, в котелку, палиця із срібним набалдашником (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
набалдашник —
НАБАЛДА́ШНИК, а, ч. Округла надставка або потовщення на верхньому кінці палиці. Гергардт Лешке зодягнутий у старосвітську чорну пару, з бутоньєркою в петельці, в котелку, палиця із срібним набалдашником (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах