Значення в інших словниках
-
набожний —
набо́жний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
набожний —
див. побожний
Словник синонімів Вусика
-
набожний —
-а, -е. Який вірить у Бога і старанно виконує всі релігійні обряди. || Власт. релігійній людині.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
набожний —
НАБО́ЖНИЙ, а, е. Який вірить у бога і старанно виконує всі релігійні обряди. Матері Левко не любив. Була вона якась безпомічна, боязлива, тиха і дуже набожна (І. Цюпа); Набожна жінка Грицька П'яного розповіла, що ніби у воду канула їхня рябенька курка ..
Словник української мови у 20 томах
-
набожний —
РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн.
Словник синонімів української мови
-
набожний —
НАБО́ЖНИЙ, а, е. Який вірить у бога і старанно виконує всі релігійні обряди. Вже думали, чи не налагодилась княгівна [князівна] до кляштору, бо дуже була набожна (Стор., І, 1957, 368); Матері Левко не любив.
Словник української мови в 11 томах
-
набожний —
Набожний, -а, -е Набожный, благочестивый. Набожний, як жид подорожній. Чуб. І. 268.
Словник української мови Грінченка