набожний —
НАБО́ЖНИЙ, а, е. Який вірить у бога і старанно виконує всі релігійні обряди. Матері Левко не любив. Була вона якась безпомічна, боязлива, тиха і дуже набожна (І. Цюпа); Набожна жінка Грицька П'яного розповіла, що ніби у воду канула їхня рябенька курка ..
Словник української мови у 20 томах
набожний —
РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн.
Словник синонімів української мови
набожний —
НАБО́ЖНИЙ, а, е. Який вірить у бога і старанно виконує всі релігійні обряди. Вже думали, чи не налагодилась княгівна [князівна] до кляштору, бо дуже була набожна (Стор., І, 1957, 368); Матері Левко не любив.
Словник української мови в 11 томах