навиворіт —
присл. Лицьовим боком усередину, а внутрішнім назовні. || розм. Те саме, що навпаки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
навиворіт —
НАВИ́ВОРІТ, присл. 1. Лицьовим боком всередину, а внутрішнім назовні. Хороший, як Микитина свита навиворіт (прислів'я); – Чи це воно на лице, чи, мабуть, навиворіт? – питала Онися, придивляючись до матерії (І. Нечуй-Левицький). 2. перен., розм. Навпаки.
Словник української мови у 20 томах
навиворіт —
НАВИ́ВОРІТ (про одяг, тканину — зворотним, внутрішнім боком назовні); НАВЕ́РХ, ВГО́РУ (УГО́РУ), НАГО́РУ розм. (чим — із сл. на позначення внутрішнього боку). — Чи це воно на лице, чи, мабуть, навиворіт? — питала Онися, придивляючись до матерії (І.
Словник синонімів української мови
навиворіт —
Нави́ворі[о]т, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
навиворіт —
НАВИ́ВОРІТ, присл. Лицьовим боком всередину, а внутрішнім назовні. Хороший, як Микитина свита навиворіт (Укр.. присл., 1955, 113); — Чи це воно на лице, чи, мабуть, навиворіт? — питала Онися, придивляючись до матерії (Н.-Лев., III, 1956, 170); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
навиворіт —
Навиворіт нар. Наизнанку, навыворотъ.
Словник української мови Грінченка