Значення в інших словниках
-
наглухо —
на́глухо прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
наглухо —
присл. Дуже щільно, не лишаючи отворів. || Дуже міцно, сильно; так, що не можна роз'єднати, перемістити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
наглухо —
НА́ГЛУХО, присл. Дуже щільно, не лишаючи отворів. Віконниці в будиночку зачинені наглухо (О. Донченко); Одно вікно забите наглухо, друге – наполовину (З. Мороз); Полісовщики мовчки доїжджають до наглухо огородженого дощаним парканом будинку (М.
Словник української мови у 20 томах
-
наглухо —
ЩІ́ЛЬНО (так, щоб не було ніяких отворів, щілин), НА́ГЛУХО, ГЛУ́ХО. Більшість отрутохімікатів при правильному зберіганні в щільно закритій тарі в сухому приміщенні не втрачають своїх властивостей протягом багатьох років (з газети)...
Словник синонімів української мови
-
наглухо —
НА́ГЛУХО, присл. Дуже щільно, не лишаючи отворів. Віконниці в будиночку зачинені наглухо (Донч., II, 1956, 104); Павло забув, що їхні ворота вже давно забиті наглухо (Кучер, Трудна любов, 1960, 33)...
Словник української мови в 11 томах