наглухо

ЩІ́ЛЬНО (так, щоб не було ніяких отворів, щілин), НА́ГЛУХО, ГЛУ́ХО. Більшість отрутохімікатів при правильному зберіганні в щільно закритій тарі в сухому приміщенні не втрачають своїх властивостей протягом багатьох років (з газети); Двері його (палацу) були наглухо забиті (Панас Мирний); Підошвою цієї (шпунтубеля) колодки є металева пластинка, глухо закріплена на колодці (з науково-популярної літератури).

Значення в інших словниках

1. наглухо — на́глухо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. наглухо — присл. Дуже щільно, не лишаючи отворів. || Дуже міцно, сильно; так, що не можна роз'єднати, перемістити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наглухо — Щільно  Словник чужослів Павло Штепа
4. наглухо — НА́ГЛУХО, присл. Дуже щільно, не лишаючи отворів. Віконниці в будиночку зачинені наглухо (О. Донченко); Одно вікно забите наглухо, друге – наполовину (З. Мороз); Полісовщики мовчки доїжджають до наглухо огородженого дощаним парканом будинку (М.  Словник української мови у 20 томах
5. наглухо — НА́ГЛУХО, присл. Дуже щільно, не лишаючи отворів. Віконниці в будиночку зачинені наглухо (Донч., II, 1956, 104); Павло забув, що їхні ворота вже давно забиті наглухо (Кучер, Трудна любов, 1960, 33)...  Словник української мови в 11 томах