надгорода —
надгоро́да іменник жіночого роду діал.
Орфографічний словник української мови
надгорода —
-и, ж., діал. Нагорода.
Великий тлумачний словник сучасної мови
надгорода —
НАДГОРО́ДА, и, ж., діал. Нагорода. Коли співи мої жалібнії Знову викличуть сльози чиї, То над скарби усі дорогії Надгорода то буде мені (Леся Українка); [Іван:] А яка ж, Галю, буде надгорода Петрові за його працю? (В. Самійленко).
Словник української мови у 20 томах
надгорода —
НАДГОРО́ДА, и, ж., діал. Нагорода. Коли співи мої жалібнії Знову викличуть сльози чиї. То над скарби усі дорогії Надгорода то буде мені (Л. Укр., І, 1951, 349); [Іван:] А яка ж, Галю, буде надгорода Петрові за його працю? (Сам., II, 1958, 125).
Словник української мови в 11 томах