Словник чужослів Павло Штепа

надзиратель

Наглядач, доглядач

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. надзиратель — надзира́тель іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
  2. надзиратель — НАДЗИРА́ТЕЛЬ, я, ч., іст. Службова особа, що наглядає за ким-, чим-небудь. Він уже поспішався до карцеру. Слідком за ним ішов надзиратель і брязкав ключами (С. Васильченко); Нарешті двері гімназії розчинилися, і з гімназії вибіг надзиратель (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
  3. надзиратель — НАГЛЯ́ДА́Ч (службовець, що здійснює нагляд, контроль за діяльністю, функціонуванням чого-небудь, завідує чимось), ДОГЛЯ́ДА́Ч, НАДЗИРА́ТЕЛЬ заст., СМОТРИ́ТЕЛЬ заст. (про посади в дореволюційній Росії).  Словник синонімів української мови
  4. надзиратель — НАДЗИРА́ТЕЛЬ, я, ч. У дореволюційній Росії — службова особа, що наглядала за ким-, чим-небудь. Він уже поспішався до карцеру. Слідком за ним ішов надзиратель і брязкав ключами (Вас., І, 1959, 71); Нарешті двері гімназії розчинилися, і з гімназії вибіг надзиратель (Смолич, II, 1958, 59).  Словник української мови в 11 томах