Значення в інших словниках
-
надійний —
(який викликає повне довір'я) певний, вірний, випробуваний, (про місце) безпечний.
Словник синонімів Полюги
-
надійний —
наді́йний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
надійний —
(замок) безпечний; (хто) перевірений, ВІРНИЙ, зап. покладливий.
Словник синонімів Караванського
-
надійний —
[над’ійнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
надійний —
-а, -е. Який викликає повне довір'я, на якого цілком можна покластися. || Який відповідає своєму призначенню. || Який забезпечує досягнення мети; перевірений.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
надійний —
НАДІ́ЙНИЙ, а, е. Який викликає повне довір'я, ніколи не підведе, на якого цілком можна покластися. Він ніжно глянув на дружину: ось вона його надійний і вірний спільник (В.
Словник української мови у 20 томах
-
надійний —
у наді́йних рука́х. 1. У повній безпеці, там, де ніщо не загрожує; у людей, які не підведуть. — Листівки, говорите, в надійних руках? — В надійних (М. Стельмах). 2. В оточенні, яке позитивно впливає на кого-, що-небудь, у сприятливих умовах.
Фразеологічний словник української мови
-
надійний —
БЛАГОНАДІ́ЙНИЙ заст. (який з політичного погляду не викликає недовіри у влади), БЛАГОНАМІ́РЕНИЙ заст., БЛАГОМИ́СЛЯЧИЙ заст. рідко. Він думав..
Словник синонімів української мови
-
надійний —
Надійний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
надійний —
НАДІ́ЙНИЙ, а, е. Який викликає повне довір’я, на якого цілком можна покластися. На посту зараз — Слава Лагутін, надійний комсомолець, якому Спартак не має підстав не довіряти (Гончар, Людина.., 1960, 16); // Який відповідає своєму призначенню.
Словник української мови в 11 томах
-
надійний —
Надійний, -а, -е Надежный.
Словник української мови Грінченка