напослідок —
напослі́док прислівник незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
напослідок —
див. наприкінці
Словник синонімів Вусика
напослідок —
присл., розм. Під кінець, після всього.
Великий тлумачний словник сучасної мови
напослідок —
НАПОСЛІ́ДОК, присл., розм. Під кінець, після всього. – Та що, може би ми вже спати пішли? – сказав напослідок Іван (І. Франко); – Лишайся в селі й чекай мене. Підроблю і вернуся... – була його обіцянка напослідок, як ми коло Зеленої прощалися... (В. Бабляк).
Словник української мови у 20 томах
напослідок —
НАПРИ́КІНЦІ́ (після всього, у кінці всього), НАОСТА́НКУ, НАОСТА́НОК, НАОСТА́НЦІ розм. рідше, ПІД КІНЕ́ЦЬ, НАСА́МКІНЕЦЬ, НАПОСЛІ́ДКУ розм. рідше, НАПОСЛІ́ДОК розм. рідше. — І взагалі, хлопче, — звернувся (дядько) наприкінці до небожа.
Словник синонімів української мови
напослідок —
Напослі́док, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
напослідок —
НАПОСЛІ́ДОК, присл., розм. Під кінець, після всього. — Та що, може би ми вже спати пішли? — сказав напослідок Іван (Фр., І, 1955, 161); Поблискує ["Москвич"] біля радгоспних майстерень, де батько ще щось виточує та підпилює напослідок (Гончар, Тронка, 1963, 179).
Словник української мови в 11 томах