нетямущий —
I безглуздий, безголовий, безладний, недогадливий (про дитину), недоладний, некмітливий, непутящий, нетямкий II див. дурний
Словник синонімів Вусика
нетямущий —
розм., рідко, нетямучий, -а, -е. 1》 Який не може розібратися в чому-небудь, погано розуміє щось. || Який виражає нерозуміння, недогадливість. 2》 Недогадливий, некмітливий (про дитину).
Великий тлумачний словник сучасної мови
нетямущий —
НЕТЯМУ́ЩИЙ, розм., рідко НЕТЯМУ́ЧИЙ, а, е. 1. Який не може розібратися в чому-небудь, погано розуміє щось. [Тхориха:] Хто ж напише все те, хто похлопоче за нас, нетямущих? (Панас Мирний); – Все я знаю. І не думай, що я така вже нетямуща (Н.
Словник української мови у 20 томах
нетямущий —
НЕТЯМУ́ЩИЙ (НЕТЯМУ́ЧИЙ рідше) розм. (позбавлений кмітливості, здогадливості, не здатний швидко зрозуміти що-небудь), НЕКМІТЛИ́ВИЙ, НЕТЯМКИ́Й розм. рідше, НЕТЯМОВИ́ТИЙ розм. рідше, НЕРОЗТОРО́ПНИЙ розм., БЕЗТОЛКО́ВИЙ підсил. розм., ДУРНИ́Й підсил. розм.
Словник синонімів української мови
нетямущий —
Нетяму́чий і нетяму́щий, -ща, -ще
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
нетямущий —
НЕТЯМУ́ЩИЙ, розм., рідко, НЕТЯМУ́ЧИЙ, а, е. 1. Який не може розібратися в чому-небудь, погано розуміє щось. [Тхориха:] Хто ж напише все те, хто похлопоче за нас, нетямущих? (Мирний, V, 1955, 187); — Все я знаю.
Словник української мови в 11 томах
нетямущий —
Нетямущий, -а, -е Несмыслящій, непонимающій.
Словник української мови Грінченка