нужник —
-а, ч., розм. Те саме, що убиральня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нужник —
НУ́ЖНИК, а, ч., розм. Те саме, що убира́льня. Увечері з двома товаришами він підстеріг Вальтера Бера і втопив його в нужнику (О. Донченко); Боже! Як огидно смердить земля! .. Відгонить спаленим порохом, залізним гаром, сіркою, аміаком – чорт-і-чим! Не земля, а нужник, прости господи! (Ю. Смолич).
Словник української мови у 20 томах
нужник —
Тут: бідняк, старець
Словник застарілих та маловживаних слів
нужник —
УБИРА́ЛЬНЯ (ВБИРА́ЛЬНЯ) (приміщення для відправлення природних потреб людини), ТУАЛЕ́Т, КЛОЗЕ́Т, НУ́ЖНИК розм.; ГАЛЬЮ́Н (на кораблі). Під час перерви підсудних водили по одному до вбиральні (Ю.
Словник синонімів української мови
нужник —
НУ́ЖНИК, а, ч., розм. Те саме, що убира́льня. Увечері з двома товаришами він підстеріг Вальтера Бера і втопив його в нужнику (Донч., IV, 1957, 204); Боже! Як огидно смердить земля!..
Словник української мови в 11 томах