обрушуватися

Накидатися, накинутися, понакидатися, нападати, напасти, понападати, напосідати, напосісти, понапосідати, сікатися, сікнутися, насікатися, насікнутися, понасікатися, присікуватися, присікатися, поприсікуватися, скіпуватися, скіпатися, поскіпуватися, доскіпуватися, доскіпатися, прискіпуватися, прискіпатися, поприскіпуватися, чіпатися, чіпнутися, вчіпатися, вчіпитися, повчіпатися, зачіпати, зачіпити, чіплятися, учіплятися, учіпитися, повчіплятися, причіплюватися, причіпитися, попричіплюватися

Значення в інших словниках

1. обрушуватися — обру́шуватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. обрушуватися — -уюся, -уєшся і рідко обрушатися, -аюся, -аєшся, недок., обрушитися, -шуся, -шишся, док. 1》 Руйнуючись, осуватися, обвалюватися. 2》 Одночасно звалюватися, падати на кого-, що-небудь у великій кількості, великою масою. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обрушуватися — ОБРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко ОБРУША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБРУ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док. 1. Руйнуючись, осуватися, обвалюватися. — Більше я сюди не полізу, нізащо в світі! — щиро призналася дівчина.  Словник української мови в 11 томах
4. обрушуватися — ОБРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко ОБРУША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБРУ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док. 1. Руйнуючись, осуватися, обвалюватися. – Більше я сюди не полізу, нізащо в світі! – щиро призналася дівчина.  Словник української мови у 20 томах
5. обрушуватися — НАКИ́НУТИСЯ на кого (раптово почати лаяти, сварити, звинувачувати кого-небудь, докоряти комусь), НАПА́СТИСЯ розм., НАПУСТИ́ТИСЯ розм., НАСИ́ПАТИСЯ розм., НАЛЕТІ́ТИ підсил. розм., НАКОТИ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови