Взувати, взути, узувати, узути, повзувати, (див. противн.роззувати)
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
Значення в інших словниках
обувати —
обува́ти дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
обувати —
-аю, -аєш, недок., обути, -ую, -уєш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що взувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обувати —
ОБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБУ́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, розм. Те саме, що взува́ти. Василько промовив: – Я вставати хочу! Галя почала його вдягати, обувати чоботи (Б.
Словник української мови у 20 томах
обувати —
ОБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБУ́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що взува́ти. Василько промовив: — Я вставати хочу! Галя почала його вдягати, обувати чоботи (Гр.
Словник української мови в 11 томах
обувати —
Обува́ти, -ва́ю, -єш сов. в. обу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Надѣвать, надѣть обувь, обувать, обуть. Червоні чоботи обула. Котл. Ен. Він мене обував.
Словник української мови Грінченка