Значення в інших словниках
-
орієнтація —
орієнта́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
орієнтація —
П. (на кого) покладання надій, курс, ставка; (дія) орієнтування.
Словник синонімів Караванського
-
орієнтація —
[ор'ійеинтац'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
-
орієнтація —
-ї, ж. 1》 Дія за знач. орієнтуватися 1); визначення місця свого перебування у просторі або напряму свого руху. || Здатність визначати місце свого перебування у просторі або напрям свого руху. || мат.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
орієнтація —
ОРІЄНТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. орієнтува́ти 1 і орієнтува́тися 1; визначення місця свого перебування в просторі або напряму свого руху. Принцип орієнтації кажанів у повітрі нагадує принцип роботи радарних установок (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
орієнтація —
(англ. оrientation) процес, за допомогою якого новий службовець вивчає роботодавця та нову роботу.
Економічний словник
-
орієнтація —
орієнта́ція [франц. orientation, від лат. oriens (orientis) – схід] 1. Визначення положення в просторі (напр., судна). 2. Уміння вибрати напрям, з’ясувати обстановку. 3. Напрям у політиці, поглядах, діяльності. 4. матем.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
орієнтація —
Орієнта́ція, -ції, -цією; -та́ції, -цій
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
орієнтація —
ОРІЄНТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. орієнтува́тися 1; визначення місця свого перебування в просторі або напряму свого руху. До цього часу залишається загадковим чуття орієнтації у птахів, кажанів..
Словник української мови в 11 томах
-
орієнтація —
рос. ориентация 1. Спрямованість дій економічного суб'єкта й вибір та дотримання вибраного напряму. 2. Спонукання, розпорядження діяти певним чином.
Eкономічна енциклопедія