орієнтація

ОРІЄНТА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Дія за знач. орієнтува́ти 1 і орієнтува́тися 1; визначення місця свого перебування в просторі або напряму свого руху.

Принцип орієнтації кажанів у повітрі нагадує принцип роботи радарних установок (з наук.-попул. літ.);

Орієнтація фасаду [української хати] великою мірою залежала також від напряму долин і від процесу дроблення селянських садиб (з наук. літ.);

// Здатність визначати місце свого перебування в просторі або напрям свого руху.

– Ви тут не зіб'єтеся? – питається підполковник, загубивши орієнтацію на плутанині .. доріг, доріжок і стежок (М. Стельмах);

Тут [у літаку] у тебе ні штурмана, ні радиста .. Зате ж натреновуєш око в орієнтації, налягаєш на техніку пілотування (О. Гончар).

2. у чому, перен. Уміння розібратися в якихось обставинах, у навколишній обстановці.

Її [Катерину] покинули .. хитрість і блискавичність орієнтації в будь-якій ситуації (Ірина Вільде).

3. на кого – що і без прям. дод., перен. Спрямування поглядів, діяльності залежно від конкретних умов; розрахунок на кого-, що-небудь у діяльності.

Релігійні свята встановлені зовсім не довільно, а з орієнтацією на цикл річних спалахів космічного випромінювання (з наук.-попул. літ.);

Особливо сильною проімперська орієнтація стала після 1785 р., коли Катерина II зрівняла українську знать із російським дворянством (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. орієнтація — орієнта́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. орієнтація — П. (на кого) покладання надій, курс, ставка; (дія) орієнтування.  Словник синонімів Караванського
3. орієнтація — [ор'ійеинтац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
4. орієнтація — -ї, ж. 1》 Дія за знач. орієнтуватися 1); визначення місця свого перебування у просторі або напряму свого руху. || Здатність визначати місце свого перебування у просторі або напрям свого руху. || мат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. орієнтація — Напрям  Словник чужослів Павло Штепа
6. орієнтація — (англ. оrientation) процес, за допомогою якого новий службовець вивчає роботодавця та нову роботу.  Економічний словник
7. орієнтація — орієнта́ція [франц. orientation, від лат. oriens (orientis) – схід] 1. Визначення положення в просторі (напр., судна). 2. Уміння вибрати напрям, з’ясувати обстановку. 3. Напрям у політиці, поглядах, діяльності. 4. матем.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. орієнтація — Орієнта́ція, -ції, -цією; -та́ції, -цій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. орієнтація — ОРІЄНТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. орієнтува́тися 1; визначення місця свого перебування в просторі або напряму свого руху. До цього часу залишається загадковим чуття орієнтації у птахів, кажанів..  Словник української мови в 11 томах
10. орієнтація — рос. ориентация 1. Спрямованість дій економічного суб'єкта й вибір та дотримання вибраного напряму. 2. Спонукання, розпорядження діяти певним чином.  Eкономічна енциклопедія