попечитель —
попечи́тель іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
попечитель —
-я, ч. У дореволюційній Росії – офіційна особа, яка керувала певними установами, навчальними закладами і т. ін., а також особа, призначена почесним керівником якого-небудь закладу, установи; куратор.
Великий тлумачний словник сучасної мови
попечитель —
ПОПЕЧИ́ТЕЛЬ, я, ч. У дореволюційній Росії – офіційна особа, яка керувала певними установами, навчальними закладами і т. ін., а також особа, призначена почесним керівником якого-небудь закладу, установи.
Словник української мови у 20 томах
попечитель —
ПОПЕЧИ́ТЕЛЬ, я, ч. У дореволюційній Росії — офіційна особа, яка керувала певними установами, навчальними закладами і т. ін., а також особа, призначена почесним керівником якого-небудь закладу, установи.
Словник української мови в 11 томах