попечитель

попечи́тель

-я, ч.

У дореволюційній Росії – офіційна особа, яка керувала певними установами, навчальними закладами і т. ін., а також особа, призначена почесним керівником якого-небудь закладу, установи; куратор.

Значення в інших словниках

1. попечитель — попечи́тель іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. попечитель — Опікун, (вона) опікунка, (дружина) опікунша, див. куратор  Словник чужослів Павло Штепа
3. попечитель — ПОПЕЧИ́ТЕЛЬ, я, ч. У дореволюційній Росії – офіційна особа, яка керувала певними установами, навчальними закладами і т. ін., а також особа, призначена почесним керівником якого-небудь закладу, установи.  Словник української мови у 20 томах
4. попечитель — ПОПЕЧИ́ТЕЛЬ, я, ч. У дореволюційній Росії — офіційна особа, яка керувала певними установами, навчальними закладами і т. ін., а також особа, призначена почесним керівником якого-небудь закладу, установи.  Словник української мови в 11 томах