Орфографічний словник української мови

попечитель

попечи́тель

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. попечитель — -я, ч. У дореволюційній Росії – офіційна особа, яка керувала певними установами, навчальними закладами і т. ін., а також особа, призначена почесним керівником якого-небудь закладу, установи; куратор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попечитель — Опікун, (вона) опікунка, (дружина) опікунша, див. куратор  Словник чужослів Павло Штепа
  3. попечитель — ПОПЕЧИ́ТЕЛЬ, я, ч. У дореволюційній Росії – офіційна особа, яка керувала певними установами, навчальними закладами і т. ін., а також особа, призначена почесним керівником якого-небудь закладу, установи.  Словник української мови у 20 томах
  4. попечитель — ПОПЕЧИ́ТЕЛЬ, я, ч. У дореволюційній Росії — офіційна особа, яка керувала певними установами, навчальними закладами і т. ін., а також особа, призначена почесним керівником якого-небудь закладу, установи.  Словник української мови в 11 томах