попечитель
ПОПЕЧИ́ТЕЛЬ, я, ч.
У дореволюційній Росії – офіційна особа, яка керувала певними установами, навчальними закладами і т. ін., а також особа, призначена почесним керівником якого-небудь закладу, установи.
Одним з перших попечителів богаділень Полтавського господарства був видатний письменник Іван Котляревський, який віддавав цій справі багато часу і уваги (з наук. літ.);
Вона ж проходить гордовито у грязних ботах через клас. У неї татко попечитель цієї школи .. Василь Мефодієвич, вчитель, – і той на неї не кричить (В. Сосюра).
Словник української мови (СУМ-20)