Значення в інших словниках
-
порочний —
поро́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
порочний —
-а, -е. 1》 Який має різні пороки, відзначається розпусною поведінкою; розпусний. 2》 Який має істотні вади. Порочна практика — діяльність, що не відповідає ніяким нормам і веде до негативних результатів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
порочний —
ПОРО́ЧНИЙ, а, е. 1. Який має різні пороки, відзначається розпусною поведінкою; розпусний. Радзівілла він вважав порочним, як людину, що вславлена в країні розпустою, боягузтвом і жорстокістю воднораз (Іван Ле).
Словник української мови у 20 томах
-
порочний —
НЕПРА́ВИЛЬНИЙ (який не відповідає істині, тому, що є в дійсності); ПОМИЛКО́ВИЙ (який містить у собі помилку, помилки); ХИ́БНИЙ, ПОРО́ЧНИЙ рідше, КРИВИ́Й розм.
Словник синонімів української мови
-
порочний —
ПОРО́ЧНИЙ, а, е. 1. Який має різні пороки, відзначається розпусною поведінкою; розпусний. Радзівілла він вважав порочним, як людину, що вславлена в країні розпустою, боягузтвом і жорстокістю воднораз (Ле, Наливайко, 1957, 41).
Словник української мови в 11 томах