Значення в інших словниках
-
порочити —
поро́чити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
порочити —
див. ганьбити
Словник синонімів Вусика
-
порочити —
-чу, -чиш, недок., перех. 1》 Розпускати плітки про кого-небудь, позбавляти когось доброго імені; ганьбити, знеславлювати. || Паплюжити що-небудь гідне поваги. || Принижувати, безчестити кого-, що-небудь ганебними вчинками. || рідко.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
порочити —
ПОРО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., кого, що. 1. Розпускати плітки про кого-небудь, позбавляти когось доброго імені; ганьбити, знеславлювати. Микита змінився на виду: то ж порочили його рідного дядька (Л. Яновська); // Паплюжити що-небудь гідне поваги.
Словник української мови у 20 томах
-
порочити —
ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ...
Словник синонімів української мови
-
порочити —
ПОРО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. 1. Розпускати плітки про кого-небудь, позбавляти когось доброго імені; ганьбити, знеславлювати. Микита змінився на виду: то ж порочили його рідного дядька (Л. Янов., І, 1959, 305); // Паплюжити що-небудь гідне поваги.
Словник української мови в 11 томах