правосуддя —
[правосуд':а] -д':а
Орфоепічний словник української мови
правосуддя —
-я, с. 1》 Суд, судова діяльність держави; юстиція. || Установи, які здійснюють судову діяльність держави. 2》 Розгляд судових справ; судочинство. 3》 Справедливий суд.
Великий тлумачний словник сучасної мови
правосуддя —
ПРАВОСУ́ДДЯ, я, с. 1. Самостійна галузь державної діяльності, яка здійснює суд. Правосуддя має своїм завданням забезпечити точне і неухильне виконання законів усіма установами, організаціями, службовими особами і громадянами (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
правосуддя —
ПРАВОСУ́ДДЯ (судова діяльність перев. держави), ЮСТИ́ЦІЯ, СУД, СУДІВНИ́ЦТВО, СУДОЧИ́НСТВО (розгляд судових справ). Правосуддя має своїм завданням забезпечити точне і неухильне виконання законів (з журналу); Батько Савка служив у Києві...
Словник синонімів української мови
правосуддя —
ПРАВОСУ́ДДЯ, я, с. 1. Суд, судова діяльність держави; юстиція. Правосуддя в нашій країні має своїм завданням захист від усяких посягань на встановлений Конституцією СРСР суспільний і державний устрій СРСР...
Словник української мови в 11 томах
правосуддя —
Правосуддя, -дя с. Правосудіе.
Словник української мови Грінченка