правосуддя
ПРАВОСУ́ДДЯ, я, с.
1. Суд, судова діяльність держави; юстиція.
Правосуддя в нашій країні має своїм завданням захист від усяких посягань на встановлений Конституцією СРСР суспільний і державний устрій СРСР, на соціалістичну систему господарства і соціалістичну власність (Рад. суд.., 1961, 50);
Правосуддя має своїм завданням забезпечити точне і неухильне виконання законів усіма установами, організаціями, службовими особами і громадянами (Наука.., 8, 1960, 8);
// Установи, які здійснюють судову діяльність держави.
Боротьба з різними злочинами у нашій країні здійснюється органами соціалістичного правосуддя (Наука.., 9, 1957, 14);
*Образно. — Пам’ятай, що ніде не сховатися тобі від караючої руки правосуддя (Кол., Терен.., 1959, 197).
2. Розгляд судових справ; судочинство.
Галаганове правосуддя обставлялося пишно (Бурл., О. Вересай, 1959, 105).
3. Справедливий суд.
Я наче збожеволів. Я бігав, благав.. Я шукав правосуддя (Тулуб, Людолови, II, 1957, 96).
Словник української мови (СУМ-11)