приправляти

див. рихтувати, (страву) засмачувати, засмачити, позасмачувати, зісмачувати, зісмачити, позісмачувати, насмачувати, насмачити, понасмачувати, пересмачувати, пересмачити, попересмачувати, посмачувати, посмачити, присмачувати, присмачити, поприсмачувати, усмачувати, усмачити, повсмачувати

Значення в інших словниках

1. приправляти — приправля́ти 1 дієслово недоконаного виду додавати приправу; приготовляти приправля́ти 2 дієслово недоконаного виду доставляти розм.  Орфографічний словник української мови
2. приправляти — Заправляти, смачити, присмачувати; (чим) домішувати що; (жартами) пересипати; ЖМ. пристосовувати, приладжувати.  Словник синонімів Караванського
3. приправляти — [приепраўл’атие] -л'айу, -л'айеиш  Орфоепічний словник української мови
4. приправляти — I -яю, -яєш, недок., приправити, -влю, -виш; мн. приправлять; док., перех. 1》 Додавати приправу до страви для смаку, аромату; заправляти. || Домішувати що-небудь до чогось. 2》 перен., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. приправляти — ПРИПРАВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., ПРИПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. приправлять; док., що. 1. Додавати приправу до страви для смаку, аромату; заправляти.  Словник української мови у 20 томах
6. приправляти — СМАЧИ́ТИ (додавати приправу до страви), ЗАСМА́ЧУВАТИ, ПРИСМА́ЧУВАТИ, ЗАПРАВЛЯ́ТИ, ПРИПРАВЛЯ́ТИ. — Док.: посмачи́ти, засмачи́ти, присмачи́ти, запра́вити, припра́вити.  Словник синонімів української мови
7. приправляти — ПРИПРАВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., ПРИПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. приправлять; док., перех. 1. Додавати приправу до страви для смаку, аромату; заправляти.  Словник української мови в 11 томах
8. приправляти — Приправля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. приправити, -влю, -виш, гл. 1) Придѣлывать, придѣлать. Бач, як гарно засув приправив. Харьк. у. 2) Приправлять, приправить. МВ. (О. 1862. III. 60).  Словник української мови Грінченка