Значення в інших словниках
-
приправляти —
приправля́ти 1 дієслово недоконаного виду додавати приправу; приготовляти приправля́ти 2 дієслово недоконаного виду доставляти розм.
Орфографічний словник української мови
-
приправляти —
Заправляти, смачити, присмачувати; (чим) домішувати що; (жартами) пересипати; ЖМ. пристосовувати, приладжувати.
Словник синонімів Караванського
-
приправляти —
I -яю, -яєш, недок., приправити, -влю, -виш; мн. приправлять; док., перех. 1》 Додавати приправу до страви для смаку, аромату; заправляти. || Домішувати що-небудь до чогось. 2》 перен., розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
приправляти —
див. рихтувати, (страву) засмачувати, засмачити, позасмачувати, зісмачувати, зісмачити, позісмачувати, насмачувати, насмачити, понасмачувати, пересмачувати, пересмачити, попересмачувати, посмачувати, посмачити, присмачувати, присмачити, поприсмачувати, усмачувати, усмачити, повсмачувати
Словник чужослів Павло Штепа
-
приправляти —
ПРИПРАВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., ПРИПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. приправлять; док., що. 1. Додавати приправу до страви для смаку, аромату; заправляти.
Словник української мови у 20 томах
-
приправляти —
СМАЧИ́ТИ (додавати приправу до страви), ЗАСМА́ЧУВАТИ, ПРИСМА́ЧУВАТИ, ЗАПРАВЛЯ́ТИ, ПРИПРАВЛЯ́ТИ. — Док.: посмачи́ти, засмачи́ти, присмачи́ти, запра́вити, припра́вити.
Словник синонімів української мови
-
приправляти —
ПРИПРАВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., ПРИПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. приправлять; док., перех. 1. Додавати приправу до страви для смаку, аромату; заправляти.
Словник української мови в 11 томах
-
приправляти —
Приправля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. приправити, -влю, -виш, гл. 1) Придѣлывать, придѣлать. Бач, як гарно засув приправив. Харьк. у. 2) Приправлять, приправить. МВ. (О. 1862. III. 60).
Словник української мови Грінченка