причинок —
-нку, ч., діал. 1》 Додаток, доповнення. 2》 Причина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
причинок —
ПРИЧИ́НОК, нку, ч., зах. 1. Додаток, доповнення. Відходила [Краньцовська], а з дверей сказала ще на причинок: – Можуть нас люди про щось підозрівати (Л. Мартович); Може й цей невеличкий причинок до біографії Тараса Шевченка не буде зайвим (М.
Словник української мови у 20 томах
причинок —
ДОДА́ТОК (те, що додається до чого-небудь, доповнює щось), ДОПО́ВНЕННЯ, ДОВЕ́РШЕННЯ, ПРИДА́ТОК, ДОДА́ЧА розм., ПРИДА́ЧА розм., ПРИВІ́СОК розм., ГАК розм., ПРИЧИ́НОК зах.; ДОВА́ЖОК розм. (перев. про щось зайве, непотрібне).
Словник синонімів української мови
причинок —
ПРИЧИ́НОК, нку, ч., діал. 1. Додаток, доповнення. Відходила [Краньцовська], а з дверей сказала ще на причинок: — Можуть нас люди про щось підозрівати (Март., Тв.
Словник української мови в 11 томах
причинок —
Причинок, -нку м. Причина. Коптський... зробивсь причинком зла. К. Дз. 88.
Словник української мови Грінченка