підкорений —
підко́рений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
підкорений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підкорити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підкорений —
ПІДКО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підкори́ти. – Народи, підкорені ним [Чінгісханом], буквально завмирали, паралізувались духовно. Почували себе вже наче приреченими на віки вічні в рабство (О.
Словник української мови у 20 томах
підкорений —
ПІДКО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підкори́ти. — Народи, підкорені ним [Чінгісханом], буквально завмирали, паралізувались духовно.
Словник української мови в 11 томах