підкорений

підко́рений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до підкорити.

Значення в інших словниках

1. підкорений — підко́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підкорений — Скорений, приборканий, підбитий, згноблений  Словник чужослів Павло Штепа
3. підкорений — ПІДКО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підкори́ти. – Народи, підкорені ним [Чінгісханом], буквально завмирали, паралізувались духовно. Почували себе вже наче приреченими на віки вічні в рабство (О.  Словник української мови у 20 томах
4. підкорений — ПІДКО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підкори́ти. — Народи, підкорені ним [Чінгісханом], буквально завмирали, паралізувались духовно.  Словник української мови в 11 томах