підкорений

ПІДКО́РЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до підкори́ти.

– Народи, підкорені ним [Чінгісханом], буквально завмирали, паралізувались духовно. Почували себе вже наче приреченими на віки вічні в рабство (О. Гончар);

Все вона робила автоматично і була цілковито підкорена чужій волі. Говорив їй Тимко, щоб вона йшла надвір витрусити його кожушок, вона йшла і витрушувала; наказувала їй мати зашивати торбу, вона зашивала (Григорій Тютюнник);

Владі [грошей] підкорені всі закони суспільства визискувачів (Н. Рибак);

* У порівн. Навіть її обличчя слов'янського типу зараз особливо здавалось обличчям простої, милої жінки, що не звикла виказувати свої почуття, от тільки брови, густі, далеко темніші за коси, то ледь здіймались угору, то сходились на переніссі, то знову ставали звичайні, немов підкорені долі (О. Іваненко).

Значення в інших словниках

1. підкорений — підко́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підкорений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підкорити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підкорений — Скорений, приборканий, підбитий, згноблений  Словник чужослів Павло Штепа
4. підкорений — ПІДКО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підкори́ти. — Народи, підкорені ним [Чінгісханом], буквально завмирали, паралізувались духовно.  Словник української мови в 11 томах