підкорений

ПІДКО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підкори́ти.

— Народи, підкорені ним [Чінгісханом], буквально завмирали, паралізувались духовно. Почували себе вже наче приреченими на віки вічні в рабство (Гончар, IV, 1960, 75);

Все вона робила автоматично і була цілковито підкорена чужій волі. Говорив їй Тимко, щоб вона йшла надвір витрусити його кожушок, вона йшла і витрушувала; наказувала їй мати зашивати торбу, вона зашивала (Тют., Вир, 1964, 278);

Владі [грошей] підкорені всі закони суспільства визискувачів (Рибак, Час.., 1960, 690);

Плакати полум’яних років революції і громадянської війни, станкова графіка, ілюстративні цикли — усе підкорено великій меті — служінню Батьківщині (Мист., 1, 1963, 30).

Значення в інших словниках

1. підкорений — підко́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підкорений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підкорити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підкорений — Скорений, приборканий, підбитий, згноблений  Словник чужослів Павло Штепа
4. підкорений — ПІДКО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підкори́ти. – Народи, підкорені ним [Чінгісханом], буквально завмирали, паралізувались духовно. Почували себе вже наче приреченими на віки вічні в рабство (О.  Словник української мови у 20 томах