Значення в інших словниках
-
підложниця —
підло́жниця іменник жіночого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
підложниця —
сов. наложниця, (в гаремі) одаліска; пор. ПОВІЯ.
Словник синонімів Караванського
-
підложниця —
див. повія
Словник синонімів Вусика
-
підложниця —
-і, ж. Наложниця, коханка (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
підложниця —
ПІДЛО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст. Наложниця, коханка (у 1 знач.). А кому Самі [Нерон] благоволили дать Свою підложницю в супруги, Хоча й підтоптану. Нічого, Аби з-під кесаря (Т. Шевченко); – Свою ж підложницю зодягай на власний кошт, – мстиво докинув Міщило (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
-
підложниця —
НАЛО́ЖНИЦЯ заст. (жінка, що перебуває на утриманні або під владою знатного чи взагалі заможного чоловіка, його коханка, звичайно у феодальному суспільстві), ПІДЛО́ЖНИЦЯ заст. рідше, НАПЕ́РСНИЦЯ заст.; УТРИ́МАНКА (жінка, що живе на утриманні коханця).
Словник синонімів української мови
-
підложниця —
ПІДЛО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст. Наложниця, коханка (у 1 знач.). А кому Самі [Нерон] благоволили дать Свою підложницю в супруги, Хоча й підтоптану. Нічого, Аби з-під кесаря (Шевч., II, 1963, 287); — Свою ж підложницю зодягай на власний кошт, — мстиво докинув Міщило (Загреб., Диво, 1968, 498).
Словник української мови в 11 томах
-
підложниця —
Підложниця, -ці ж. Наложница. Шевч. ІІ. 179.
Словник української мови Грінченка