підложниця
ПІДЛО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст.
Наложниця, коханка (у 1 знач.).
А кому Самі [Нерон] благоволили дать Свою підложницю в супруги, Хоча й підтоптану. Нічого, Аби з-під кесаря (Т. Шевченко);
– Свою ж підложницю зодягай на власний кошт, – мстиво докинув Міщило (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)