Значення в інших словниках
-
рама —
ра́ма іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
рама —
(дзеркала) оправа; (ікони) оклад; (віконна) коробка; (машини) станина; (авта) шасі; (воза) осада; П. облямівка; рамка, обрамок, мн. рямці.
Словник синонімів Караванського
-
рама —
I -и, ч. В індійській міфології – одне з утілень бога Вішну. II -и, ж. 1》 Віконне дерев'яне сплетіння перев. прямокутної форми з шибками чи без них. || Дерев'яна дверна коробка, яку вставляють у прорізи стін будинків.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рама —
РА́МА, и, ж. 1. Віконне дерев'яне сплетіння перев. прямокутної форми з шибками або без них. На одній половині хати не було в вікнах рам, і жовта стіна дивилась на задвірок двома чорними дірами (М.
Словник української мови у 20 томах
-
рама —
И, ж. 1. Огрядна мускулиста людина. 2. Тіло. Я тільки так різко повертаюсь всією рамою назад, йо-майо, не повірите! (Л. Подерев'янський).
Словник сучасного українського сленгу
-
рама —
ра́ма (санскр.) 1. Герой давньоіндійського епосу «Рамаяна» і «Махабхарата». 2. В індійській міфології одне з втілень бога Вішну.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
Рама —
Герой індуської епопеї Рамаяна; зразок сина, чоловіка, правителя й воїна; визнаний одним із втілень бога Вішну.
Універсальний словник-енциклопедія
-
рама —
хоч за ра́му клади́. Дуже гарний, вродливий. А тут ще й жінка (ви ж знаєте, як деякі жінки хорошіють після перших родів), розцвіла, мов польова рожечка, хоч живу за раму клади (Ірина Вільде).
Фразеологічний словник української мови
-
рама —
Ра́ма, -ми; ра́ми, рам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
рама —
РА́МА, и, ж. 1. Віконне дерев’яне сплетіння перев. прямокутної форми з шибками або без них. На одній половині хати не було в вікнах рам, і жовта стіна дивилась на задвірок двома чорними дірами (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
рама —
(нім.) 1. Облямування декоративного чи пластичного мотиву, існує теж так звана: рама голландська — поділена на мілкі чотирикутники. 2. Конструктивний елемент — стрижнева система.
Архітектура і монументальне мистецтво
-
рама —
Рама, -ми ж. 1) Рама. 2) Переплетъ у окна, рама. 3) Зарубка. Вх. Лем. 459.
Словник української мови Грінченка