рама
ра́ма
I -и, ч.
В індійській міфології – одне з утілень бога Вішну.
II -и, ж.
1》 Віконне дерев'яне сплетіння перев. прямокутної форми з шибками чи без них.
|| Дерев'яна дверна коробка, яку вставляють у прорізи стін будинків.
|| Довільної форми дерев'яна або металева оправа, яку вставляють у прорізи корпусу літака, автобуса і т. ін.
|| Засклене сплетіння перев. великого розміру для захисту рослин у парниках і теплицях.
2》 Довільної форми оправа з різного матеріалу, в яку вставляють дзеркала, портрети, картини тощо.
|| перен. Те, що служить тлом чому-небудь, є його обрамленням, облямуванням.
3》 Прямокутник із скріплених між собою балок, планок і т. ін., що має різноманітне застосування в господарстві, промисловості тощо.
|| Пристрій для стільників у вулику.
4》 Несуча частина машини, конструкції, установки і т. ін.; станина.
5》 ав., розм. Розвідувальний літак з двома фюзеляжами часів Другої світової війни.
Великий тлумачний словник сучасної української мови