рама
РА́МА, и, ж.
1. Віконне дерев'яне сплетіння перев. прямокутної форми з шибками або без них.
На одній половині хати не було в вікнах рам, і жовта стіна дивилась на задвірок двома чорними дірами (М. Коцюбинський);
Вставлено у вікна другі рами, Вата і калина поміж рам (М. Рильський);
Сильний порив вітру вдарив рамою, посипалось скло (Є. Кравченко);
* У порівн. Одвірки затряслись, мов рами, І снасть од бою вся тріщить (І. Котляревський);
// Одвірки.
Тільки-но він вийшов, як у дверях появилася Лукерка. – Здрастуйте, ковалики, – проспівала вона, розіп'явшись у дверній рамі (Григорій Тютюнник);
// Довільної форми дерев'яна або металева оправа, яку вставляють у прорізи корпусу літака, автобуса і т. ін.
Круглі металеві рами ілюмінаторів склили товстим дзеркальним склом (З. Тулуб);
// Засклене сплетіння перев. великого розміру для захисту рослин у парниках і теплицях.
Буйно зеленіла під скляними рамами парникова розсада капусти й помідорів (А. Шиян);
– Ми таки навчилися .. вирощувати під рамами ранню редиску, щавель для борщу та зелену цибулю (Є. Кротевич).
2. Довільної форми оправа з різного матеріалу, в яку вставляють дзеркала, портрети, картини тощо.
На стіні у золотих рамах висіло здоровенне дзеркало (Панас Мирний);
Один куток був обчеплений і прикрашений образами в позолочених рамах (І. Нечуй-Левицький);
Картина на стіні у рамі, під рушником: зимовий ландшафт і вовк на горбі, а внизу у долині засніжене село (А. Головко);
* У порівн. Невисокий полковник стояв, як у рамі, у дверях хати, узявшись обома руками за одвірки (Л. Первомайський);
// перен. Те, що служить тлом чому-небудь, є його обрамленням, облямуванням.
На скелях стояла жінка з блідим обличчям в золотій рамі волосся (М. Коцюбинський);
Біля ставочка, отороченого подвійною рамою з очерету та кущів, стоїть .. нова охайна хата (М. Стельмах).
3. Прямокутник із скріплених між собою балок, планок і т. ін., що має різноманітне застосування в господарстві, промисловості тощо.
Забивання шпунтових рядів провадять за допомогою напрямних рам (з навч. літ.);
// Пристрій для стільників у вулику.
Біля вулика стояв з янтарною рамою осміхнений Марко Григорович (М. Стельмах).
4. Несуча частина машини, конструкції, установки і т. ін.; станина.
Якось Шурі довелося побачити вперше легендарні “катюші” .. Вкриті брезентами, піднявши рами, вони мчали і мчали на захід (О. Гончар);
Рама служить основою, до якої кріпляться механізми, агрегати і кузов автомобіля (з навч. літ.);
Тріснула рама культиватора, її треба було приварити (з газ.).
△ (1) Лісопи́льна ра́ма – машина для поздовжнього розпилювання колод, кряжів і брусів.
Словник української мови (СУМ-20)