рама —
I -и, ч. В індійській міфології – одне з утілень бога Вішну. II -и, ж. 1》 Віконне дерев'яне сплетіння перев. прямокутної форми з шибками чи без них. || Дерев'яна дверна коробка, яку вставляють у прорізи стін будинків.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рама —
Ряма, рямка, рямочка
Словник чужослів Павло Штепа
рама —
РА́МА, и, ж. 1. Віконне дерев'яне сплетіння перев. прямокутної форми з шибками або без них. На одній половині хати не було в вікнах рам, і жовта стіна дивилась на задвірок двома чорними дірами (М.
Словник української мови у 20 томах
рама —
И, ж. 1. Огрядна мускулиста людина. 2. Тіло. Я тільки так різко повертаюсь всією рамою назад, йо-майо, не повірите! (Л. Подерев'янський).
Словник сучасного українського сленгу
рама —
ра́ма (санскр.) 1. Герой давньоіндійського епосу «Рамаяна» і «Махабхарата». 2. В індійській міфології одне з втілень бога Вішну.
Словник іншомовних слів Мельничука
Рама —
Герой індуської епопеї Рамаяна; зразок сина, чоловіка, правителя й воїна; визнаний одним із втілень бога Вішну.
Універсальний словник-енциклопедія
рама —
хоч за ра́му клади́. Дуже гарний, вродливий. А тут ще й жінка (ви ж знаєте, як деякі жінки хорошіють після перших родів), розцвіла, мов польова рожечка, хоч живу за раму клади (Ірина Вільде).
Фразеологічний словник української мови
рама —
Ра́ма, -ми; ра́ми, рам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
рама —
РА́МА, и, ж. 1. Віконне дерев’яне сплетіння перев. прямокутної форми з шибками або без них. На одній половині хати не було в вікнах рам, і жовта стіна дивилась на задвірок двома чорними дірами (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
рама —
(нім.) 1. Облямування декоративного чи пластичного мотиву, існує теж так звана: рама голландська — поділена на мілкі чотирикутники. 2. Конструктивний елемент — стрижнева система.
Архітектура і монументальне мистецтво