Значення в інших словниках
-
рант —
рант іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
рант —
-а, ч. Вузенька смужка шкіри, яка пришивається, з'єднуючи верх взуття з підошвою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рант —
РАНТ, а, ч. Вузенька смужка шкіри, яка пришивається, з'єднуючи верх взуття з підошвою. Ні до чобота закаблук, ні до черевика рант (прислів'я); Хлопці винесли чоботи. Нові, з дрібним рантом (В. Кучер).
Словник української мови у 20 томах
-
рант —
РАНТ, а, ч. Вузенька смужка шкіри, яка пришивається, з’єднуючи верх взуття з підошвою. Ні до чобота закаблук, ні до черевика рант (Укр.. присл.., 1955, 232); Хлопці винесли чоботи. Нові, з дрібним рантом (Кучер, Трудна любов, 1960, 264).
Словник української мови в 11 томах
-
рант —
Рант, -ту м. Рантъ. Чоботи під рант. Вас. 162. Чоботи пошиті до ранту. Прил. у.
Словник української мови Грінченка