рант
РАНТ, а, ч. Вузенька смужка шкіри, яка пришивається, з’єднуючи верх взуття з підошвою.
Ні до чобота закаблук, ні до черевика рант (Укр.. присл.., 1955, 232);
Хлопці винесли чоботи. Нові, з дрібним рантом (Кучер, Трудна любов, 1960, 264).
Словник української мови (СУМ-11)