розвилка —
розви́лка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
розвилка —
див. дорога; роздоріжжя
Словник синонімів Вусика
розвилка —
-и, ж. 1》 Відгалуження (у 2 знач.) гілок. 2》 Місце розгалуження дороги.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розвилка —
РОЗВИ́ЛКА, и, ж. 1. Відгалуження (у 2 знач.) гілок. У дерев маловитривалих південних сортів, при різких коливаннях температури наприкінці зими, часто пошкоджуються морозами штамб і розвилка основних гілок крони (з наук.-попул. літ.); Держак [граблів] ..
Словник української мови у 20 томах
розвилка —
РОЗВИ́ЛКА (стовбура дерева, гілки), РОЗВИ́ЛИНА, РОЗСО́ХА, РОЗГІ́ЛКА, РОЗГІ́ЛЛЯ, РОЗГІ́ЛЕННЯ розм., РОГА́ТИНА розм. Я швидко відшукав потрібну грушу, в розвилці розчахнутих стовбурів, серед листя, прикиданого снігом...
Словник синонімів української мови
розвилка —
РОЗВИ́ЛКА, и, ж. 1. Відгалуження (у 2 знач.) гілок. У дерев маловитривалих південних сортів, при різких коливаннях температури наприкінці зими, часто пошкоджуються морозами штамб і розвилка основних гілок крони (Колг. Укр.
Словник української мови в 11 томах