Орфографічний словник української мови

розвилка

розви́лка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розвилка — див. дорога; роздоріжжя  Словник синонімів Вусика
  2. розвилка — -и, ж. 1》 Відгалуження (у 2 знач.) гілок. 2》 Місце розгалуження дороги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розвилка — (дороги) роздоріжжя, розстань, розтік, розтока, див. рогуля  Словник чужослів Павло Штепа
  4. розвилка — РОЗВИ́ЛКА, и, ж. 1. Відгалуження (у 2 знач.) гілок. У дерев маловитривалих південних сортів, при різких коливаннях температури наприкінці зими, часто пошкоджуються морозами штамб і розвилка основних гілок крони (з наук.-попул. літ.); Держак [граблів] ..  Словник української мови у 20 томах
  5. розвилка — РОЗВИ́ЛКА (стовбура дерева, гілки), РОЗВИ́ЛИНА, РОЗСО́ХА, РОЗГІ́ЛКА, РОЗГІ́ЛЛЯ, РОЗГІ́ЛЕННЯ розм., РОГА́ТИНА розм. Я швидко відшукав потрібну грушу, в розвилці розчахнутих стовбурів, серед листя, прикиданого снігом...  Словник синонімів української мови
  6. розвилка — РОЗВИ́ЛКА, и, ж. 1. Відгалуження (у 2 знач.) гілок. У дерев маловитривалих південних сортів, при різких коливаннях температури наприкінці зими, часто пошкоджуються морозами штамб і розвилка основних гілок крони (Колг. Укр.  Словник української мови в 11 томах