розвилка

ро́звилка

-и, ж.

1》 Відгалуження (у 2 знач.) гілок.

2》 Місце розгалуження дороги.

Значення в інших словниках

1. розвилка — розви́лка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розвилка — див. дорога; роздоріжжя  Словник синонімів Вусика
3. розвилка — (дороги) роздоріжжя, розстань, розтік, розтока, див. рогуля  Словник чужослів Павло Штепа
4. розвилка — РОЗВИ́ЛКА, и, ж. 1. Відгалуження (у 2 знач.) гілок. У дерев маловитривалих південних сортів, при різких коливаннях температури наприкінці зими, часто пошкоджуються морозами штамб і розвилка основних гілок крони (з наук.-попул. літ.); Держак [граблів] ..  Словник української мови у 20 томах
5. розвилка — РОЗВИ́ЛКА (стовбура дерева, гілки), РОЗВИ́ЛИНА, РОЗСО́ХА, РОЗГІ́ЛКА, РОЗГІ́ЛЛЯ, РОЗГІ́ЛЕННЯ розм., РОГА́ТИНА розм. Я швидко відшукав потрібну грушу, в розвилці розчахнутих стовбурів, серед листя, прикиданого снігом...  Словник синонімів української мови
6. розвилка — РОЗВИ́ЛКА, и, ж. 1. Відгалуження (у 2 знач.) гілок. У дерев маловитривалих південних сортів, при різких коливаннях температури наприкінці зими, часто пошкоджуються морозами штамб і розвилка основних гілок крони (Колг. Укр.  Словник української мови в 11 томах