Значення в інших словниках
-
сверщок —
Коник, цвіркун [VIII]
Словник з творів Івана Франка
-
сверщок —
сверщо́к іменник чоловічого роду, істота цвіркун діал.
Орфографічний словник української мови
-
сверщок —
-щка, сверщук, -а, ч., зах. Цвіркун.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сверщок —
СВЕРЩО́К, щка́, СВЕ́РЩИК, а, ч., діал. Цвіркун. Глибока тишина панувала всюди, лиш сверщки перекликувалися (О. Кобилянська); Чорний сверщок дотулився ніжки [дитини] та й утік (В. Стефаник); Сверщики в травах тріщать (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
сверщок —
СВЕРЩО́К, щка́, СВЕ́РЩИК, а, ч., діал. Цвіркун. Глибока тишина панувала всюди, лиш сверщки перекликувалися (Коб., II, 1956, 59); Чорний сверщок дотулився ніжки [дитини] та й утік (Стеф., І, 1949, 95); Сверщики в травах тріщать (Фр., XI, 1952, 23).
Словник української мови в 11 томах
-
сверщок —
Сверщок, -щка, сверщук, -ка м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6. — польовий. Кузнечикъ, Gryllus campestris. Вх. Пч. II. 27.
Словник української мови Грінченка