Значення в інших словниках
-
святотатець —
святота́тець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
святотатець —
-тця, ч. Той, хто вчиняє святотатство.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
святотатець —
СВЯТОТА́ТЕЦЬ, тця, ч. Той, хто вчиняє святотатство. І в народній моралі, і в класичній літературі зрада коханому .. розглядалась як найчорніша підлота; людина, яка віддала перевагу багатству над любов'ю, вважалась .. святотатцем (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
святотатець —
БЛЮЗНІ́Р (той, хто зневажає, поганить що-небудь святе, високе, хто чинить блюзнірство), ОСКВЕРНИ́ТЕЛЬ перев. з додатком у род. в., книжн., СВЯТОТА́ТЕЦЬ книжн. рідше, СВЯТОКРА́ДЕЦЬ рідко. Пропонував один блюзнір до інституту мене без іспитів прийняти...
Словник синонімів української мови
-
святотатець —
СВЯТОТА́ТЕЦЬ, тця, ч. Той, хто вчиняє святотатство. І в народній моралі, і в класичній літературі зрада коханому.. розглядалась як найчорніша підлота; людина, яка віддала перевагу багатству над любов’ю, вважалась ..святотатцем (Рад. літ-во, 3, 1958, 34).
Словник української мови в 11 томах