святотатець
СВЯТОТА́ТЕЦЬ, тця, ч.
Той, хто вчиняє святотатство.
І в народній моралі, і в класичній літературі зрада коханому .. розглядалась як найчорніша підлота; людина, яка віддала перевагу багатству над любов'ю, вважалась .. святотатцем (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)